Програма
Програма «Театру надій та очікувань» добігла кінця. Будівлю в Дюссельдорфському Фольксгартені розібрали. Але наша діяльність продовжується, адже ми збираємо гроші, щоби перетворити Театр на родинну оселю:
Будинок, у якому жили Лена, Інна, Мілана, Віка та Марія (сім’я Гончарів), був зруйнований пострілом російського танку 11 березня.
Разом із волонтерською групою «Лівий берег», яка цього вересня відвідала Театр у Дюссельдорфі, ми хочемо побудувати нове житло для родини Гончарів, частково з матеріалів, які ми використовували влітку для будівництва Театру в Дюссельдорфі.
Будівельний брус та плити ОСБ ми вже доставили в рідне село родини Гончарів — Слободу Кухарську (Київська область).
Решту матеріалів, необхідних для реконструкції Театру під житловий будинок, будемо купувати безпосередньо в Україні. Для цього нам потрібно ще 8 000 євро.
Ця сума покриє оплату праці майстрів, загальну вартість усіх матеріалів та внутрішнього оснащення, а саме: атмосферостійкий фасад, теплоізоляцію, двері, вікна, профнастил для покрівлі, електромонтажні роботи тощо.
Задонать зараз! Кожен євро допоможе!
Частина I
30 жовтня 2022
Фінісаж
13:00 — 18:00
23 — 27 жовтня 2022
Виставка:
Виставка:
«Наші квартири, хати, дачі, гаражі, офіси і подвір’я»
13:00 — 18:00
На передостанній виставці в «Театрі надій та очікувань» колектив «Прикарпатського театру» продемонструє результати майстер-класів, які учасники колективу організовували спершу в Коломиї, потім у Дюссельдорфі та врешті-решт у Чернівцях, українському місті-побратимі Дюссельдорфа. У всіх трьох містах представники «Прикарпатського театру» пропонували відвідувачам будувати моделі квартир, будинків, хатин, гаражів, офісів, задніх дворів та інших місць, з якими вони реально чи уявно пов’язані.
У коломийському майстер-класі переважно брали участь українці, які втекли з охопленого активними боями сходу України. Відповідно до актуальних подій вони створювали політичне висловлювання, у яке закладали особисту втрату свого дому. У Дюссельдорфі концепція розширилася: тут учасники розглядали й інші наративи, пов’язані з переміщенням та міграцією, оскільки в майстер-класі взяли участь люди із Сирії та Грузії, а також люди без безпосереднього досвіду біженця. Це змістило акцент на індивідуальні ідеї про будинок як притулок та місце усамітнення, що частково походить з уяви. Майстер-клас у Чернівцях був зорієнтований на молоду аудиторію. Студенти, які стали частиною проєкту, зосередилися на майбутньому, а не на минулому. Водночас вони висунули інтер’єр на передній план — тоді як учасники з Коломиї та Дюссельдорфа здебільшого зображували екстер'єри своїх будинків.
Моделі з майстер-класу в Коломиї є частиною «Архіву воєнного часу», ініціативи ГО МСМ
Учасни_ці майстер-класів:
Коломия:
Аня Соколова, Анна Кузьменко, Антон Хилько та Євген Кришень, Дмитро Коронік, Катерина Алійник, Марія Люкшина, Марта Базак, Оксана Ящук, Ольга Малишенко та Антон Вознюк, Сергій та Костянтин Михайлови, Світлана Ульянова та Олександр Ульянов, Віктор Корчинський, Юрій Круглов, Юлія, Юрій та Домініка Михайлюки.
Дюссельдорф:
Аліна Кулеш, Аліса Шапошнікова, Гудрун Леман, Ліка Чхутяшвілі, Рут Магерс, Варвара Можаєва, Віолета Терлига.
Чернівці:
Аріна Бардецька, Аріна Гітченко, Ксенія Домалега, Марія Шалімова, Олександра Голодіна, Альберт Вардеванян, Ірина Пентелюк, Іруца Слепенюк, Катерина Худа, Яна Бариська.
На передостанній виставці в «Театрі надій та очікувань» колектив «Прикарпатського театру» продемонструє результати майстер-класів, які учасники колективу організовували спершу в Коломиї, потім у Дюссельдорфі та врешті-решт у Чернівцях, українському місті-побратимі Дюссельдорфа. У всіх трьох містах представники «Прикарпатського театру» пропонували відвідувачам будувати моделі квартир, будинків, хатин, гаражів, офісів, задніх дворів та інших місць, з якими вони реально чи уявно пов’язані.
У коломийському майстер-класі переважно брали участь українці, які втекли з охопленого активними боями сходу України. Відповідно до актуальних подій вони створювали політичне висловлювання, у яке закладали особисту втрату свого дому. У Дюссельдорфі концепція розширилася: тут учасники розглядали й інші наративи, пов’язані з переміщенням та міграцією, оскільки в майстер-класі взяли участь люди із Сирії та Грузії, а також люди без безпосереднього досвіду біженця. Це змістило акцент на індивідуальні ідеї про будинок як притулок та місце усамітнення, що частково походить з уяви. Майстер-клас у Чернівцях був зорієнтований на молоду аудиторію. Студенти, які стали частиною проєкту, зосередилися на майбутньому, а не на минулому. Водночас вони висунули інтер’єр на передній план — тоді як учасники з Коломиї та Дюссельдорфа здебільшого зображували екстер'єри своїх будинків.
Моделі з майстер-класу в Коломиї є частиною «Архіву воєнного часу», ініціативи ГО МСМ
Учасни_ці майстер-класів:
Коломия:
Аня Соколова, Анна Кузьменко, Антон Хилько та Євген Кришень, Дмитро Коронік, Катерина Алійник, Марія Люкшина, Марта Базак, Оксана Ящук, Ольга Малишенко та Антон Вознюк, Сергій та Костянтин Михайлови, Світлана Ульянова та Олександр Ульянов, Віктор Корчинський, Юрій Круглов, Юлія, Юрій та Домініка Михайлюки.
Дюссельдорф:
Аліна Кулеш, Аліса Шапошнікова, Гудрун Леман, Ліка Чхутяшвілі, Рут Магерс, Варвара Можаєва, Віолета Терлига.
Чернівці:
Аріна Бардецька, Аріна Гітченко, Ксенія Домалега, Марія Шалімова, Олександра Голодіна, Альберт Вардеванян, Ірина Пентелюк, Іруца Слепенюк, Катерина Худа, Яна Бариська.
Фото: Курт Гевенс
Концепція
Театр надій та очікувань. Проєкт на стадії будівництва
Театр надій та очікувань тривав з серпня до жовтня 2022 року у Фольксгартені в Дюссельдорфі. У центрі проєкту був публічний павільйон, який спроєктував і реалізував мистецький колектив Прикарпатський театр.
Художня концепція театру ґрунтувалася на засадах будівництва як процесу: у день відкриття не було представлено ніяких конструкцій, окрім платформи, яка згодом стала підлогою будівлі, на відкритті ж вона слугувала сценою для події. Виставки, лекції, дискусії, концерти, перформанси та благодійні акції запрошували людей долучатися до дискурсу вдень та ввечері, зранку ж зводилися стіни і дах тимчасової будівлі. Отож значна частина заходів відбувалася в умовах імпровізованого будівельного майданчика. Експозиції, які змінювалися щотижня, збиралися з підручних матеріалів, накопичених під час будівництва—обрізків ДСП, фольги, елементів огорожі тощо—і модифікувалися під кожну подію.
Деякі з них були модульними. Наприклад, стільниці трансформувалися в перегородки, презентаційні стіни або сидіння, залежно від типу події. Для покриття фасаду колектив використовував вживані сценічні декорації, надані місцевими театрами. Саме завдяки використанню матеріалів подарованих театрами зовнішній вигляд павільйону набув клаптикового вигляду.
Такий підхід відображає реконструкцію культури, яка все ще відбувається в Україні сьогодні, паралельно з руйнуваннями, спричиненими російськими збройними силами. Крім того, концепція, що базується на відкритості та оперативності, дозволила програмно реагувати на політичну ситуацію, що постійно змінюється.
Після завершення проєкту на початку листопада 2022 року Театр надій та очікувань було демонтовано. Будівельні матеріали, зокрема його суцільну дерев'яну конструкцію, було перевезено до Київської області за ініціативи громадської організації Лівий берег. Із допомогою архітектурно-художнього колективу MNPL колишній павільйон був перетворений на постійний житловий будинок. Цим актом мистецький проєкт було перенесено у повсякденне життя. Сьогодні колишній виставковий будинок слугує домівкою для п'ятьох членів родини Гончарів, чиє колишнє житло було зруйноване під час російського вторгнення навесні 2022 року.
Театр надій та очікувань тривав з серпня до жовтня 2022 року у Фольксгартені в Дюссельдорфі. У центрі проєкту був публічний павільйон, який спроєктував і реалізував мистецький колектив Прикарпатський театр.
Художня концепція театру ґрунтувалася на засадах будівництва як процесу: у день відкриття не було представлено ніяких конструкцій, окрім платформи, яка згодом стала підлогою будівлі, на відкритті ж вона слугувала сценою для події. Виставки, лекції, дискусії, концерти, перформанси та благодійні акції запрошували людей долучатися до дискурсу вдень та ввечері, зранку ж зводилися стіни і дах тимчасової будівлі. Отож значна частина заходів відбувалася в умовах імпровізованого будівельного майданчика. Експозиції, які змінювалися щотижня, збиралися з підручних матеріалів, накопичених під час будівництва—обрізків ДСП, фольги, елементів огорожі тощо—і модифікувалися під кожну подію.
Деякі з них були модульними. Наприклад, стільниці трансформувалися в перегородки, презентаційні стіни або сидіння, залежно від типу події. Для покриття фасаду колектив використовував вживані сценічні декорації, надані місцевими театрами. Саме завдяки використанню матеріалів подарованих театрами зовнішній вигляд павільйону набув клаптикового вигляду.
Такий підхід відображає реконструкцію культури, яка все ще відбувається в Україні сьогодні, паралельно з руйнуваннями, спричиненими російськими збройними силами. Крім того, концепція, що базується на відкритості та оперативності, дозволила програмно реагувати на політичну ситуацію, що постійно змінюється.
Після завершення проєкту на початку листопада 2022 року Театр надій та очікувань було демонтовано. Будівельні матеріали, зокрема його суцільну дерев'яну конструкцію, було перевезено до Київської області за ініціативи громадської організації Лівий берег. Із допомогою архітектурно-художнього колективу MNPL колишній павільйон був перетворений на постійний житловий будинок. Цим актом мистецький проєкт було перенесено у повсякденне життя. Сьогодні колишній виставковий будинок слугує домівкою для п'ятьох членів родини Гончарів, чиє колишнє житло було зруйноване під час російського вторгнення навесні 2022 року.
Команда
Kunstkommission Düsseldorf
представляєПроєкт
Прикарпатського Театру
Theater of Hopes and Expectations
Художники та художниця
Іван Базак, Роман Хімей, Ярема Малащук, Тереза Яковина, Остап Ящук
Кураторка
Аня Колишко
Співкуратор
Нікіта Середа
Продюсер
Роман Железняк
Будівельники
Шалва Абашидзе, Джамал Ашуров, Андрєй Дурейка, Микола Лінчук
Асистентка кураторки
Анастасія Левчук
Асистентка продюсера
Юлія Даукша
Графічний дизайнер
Остап Ящук
Креслення
Ольга Малишенко
Консультанти по архітектурі
Каспар Стобе, Stöbe Architekten
Інженери
imagine structure GmbH
Тексти
Аня Колишко, Анастасія Левчук
Переклад
Дарія Аносова
Проєкт став можливим завдяки підтримці
Bauaufsichtsamt Düsseldorf, Gartenamt Düsseldorf, Schauspielhaus Düsseldorf, Wuppertaler Bühnen, Blumen Wichmann, Bulle Bäckerei, Lunatx Special Effects GmbH, Polnisches Institut Düsseldorf, Charim Galerie, #hotelfriends Düsseldorf Downtown
Також дякуємо
Аґнєшці Сколімовській, Александру Ґовіну, Ансгар Прювер, Ательє Планета, Ченет Рія Фос, Даніелю Вайсбергу, Доротеї Мостерс, Фреду Рабело, Габріелю Шульковські, Жілю Броннеру, Хайке ван ден Валентин, Яну Вагнеру, Ясміні Мерц, Джонасу Монка, Джошуа Пошінські, Курту Гевенсу, Максимові Дутці, Марі Спорн, Марчело Бус, Максу Зенґеру, Мінні Вундріх, Моніці Кумєзі, Наталії Лірсам, Ніколасу Грошу, Новрузу Хікмету, Петеру Кремеру, Ріті Керстінг, Роману Железняку, Сімоні Лірсам, Штефану Пройсу, Валєрі Брикаліну, Юлії Крівіч, Зузі Ґолінській
Інформація
Проєкт
За підтримки
